Інформаційні матеріали щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2022/2023 навчальному році. https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/62f/4c1/f2d/62f4c1f2d9a1d274700929.pdf
План заходів щодо запбігання булінгу: https://docs.google.com/document/d/1cn-u6tNQTdUQnhBFXG43pEXePYFitMe5/edit?usp=sharing&ouid=109730420583119940764&rtpof=true&sd=true
18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла закон про протидію булінгу. З цього часу українці несуть відповідальність не лише за вчинення булінгу, а й за приховування випадків цькування.
Так, згідно закону, булер має сплатити штраф від 850 до 1 700 гривень (або громадські роботи – від 20 до 40 годин). За повторне вчинення булінгу сума штрафу піднімається до 3 400 гривень, або ж агресору призначають громадські роботи від 40 до 60 годин.
Якщо педагоги або керівники закладу освіти приховують випадки булінгу (не повідомляють працівникам Національної поліції України), вони несуть за це адміністративну відповідальність та мають сплатити від 850 до 1 700 грн штрафу (або виправні роботи протягом місяця з відрахуванням до 20% заробітку).
Варто пам'ятати, що булінг ніколи не припиняється сам по собі, тож потерпілому мають допомагати педагоги, батьки з обох сторін булінгу, поліція, психолог і свідки (якщо є).
Міністерством освіти і науки затверджений порядок реагування на випадки булінгу (цькування). Відповідний наказ підписаний міністром освіти Ганною Новосад.
Документ визначає механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих.
Порядком визначено, що до булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях, а також за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою.
Ознаками булінгу є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме: умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна, словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, інші правопорушення насильницького характеру.
Суб'єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти є служба освітнього омбудсмена, служби у справах дітей; центри соціальних служб, органи місцевого самоврядування, керівники та інші працівники закладів освіти, засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган, територіальні органи Національної поліції.
Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення.
У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу. Також керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок цькування має невідкладно повідомити про це Національній поліції та батькам особи, яка стала стороною булінгу.
Окрім того, керівник закладу освіти повинен скликати засідання комісії з розгляду випадку булінгу. До складу комісії входять педагогічні (науково-педагогічні) працівники, у тому числі практичний психолог та соціальний педагог закладу освіти, представники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.